Azərbaycanca
Deutsch
English
Français
Русский
ภาษาไทย
Українська
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Український державний інститут мінеральних ресурсів був розташований у Сімферополі, а його Дніпропетровське відділення — у Дніпрі.
| Український державний інститут мінеральних ресурсів | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Парадний вхід у Інститут мінеральних ресурсів | ||||
Основні дані | ||||
| Засновано | 1956 | |||
| Приналежність | Державна служба геології та надр України | |||
| Тип | академічна установа[d]  | |||
Мапа | ||||
 | ||||
 Український державний інститут мінеральних ресурсів у Вікісховищі | ||||
Загальна характеристика
Інститут було створено у червні 1956 р. як Інститут мінеральних ресурсів Академії наук УРСР (ІМР АН УРСР).
Ініціатором створення інституту був український геолог, академік і в той час віцепрезидент АН УРСР Семененко Микола Пантелеймонович. Основою інституту стали окремі відділи Кримського філіалу АН УРСР, що виникли на початку 1956 р. на базі однієї із структур АН СРСР, створеної раніше — в 1948 р. Так — на базі відділів геології, хімії, гідрогеології та картознавства та вивільнених штатів Управління філіалу було організовано ІМР АН УРСР, а інші відділи (археології, історії тощо) було передано до складу відповідних інститутів АН УРСР.
Директором інституту був призначений Юрк Юрій Юрійович (1905—1975), д-р геол.- мін. наук, професор, фахівець в галузі мінералогії, петрології і мінерагенії, завідувач відділом мінералогії Інституту геологічних наук (ІГН) АН УРСР, учений секретар при Президії АН УРСР.
У 1963 р. Постановою Ради Міністрів СРСР Інститут мінеральних ресурсів було передано з системи АН УРСР у відання геологічної служби країни (тоді — Держгеолком, з 1966 р. — Міністерство геології УРСР). На виконання цієї Постанови наказом Геолкому СРСР до складу інституту було переведено Дніпропетровську науково-дослідну експедицію УкрНДГРІ, перетворену тоді у Дніпропетровську групу відділів ІМР, пізніше — у Дніпропетровське відділення Українського державного інституту мінеральних ресурсів (ДВ УкрДІМР). Виходячи з завдань геологічної служби та з врахуванням вказаних змін, було перезатверджено профіль діяльності та структуру інституту. Вже до середини 60-х років в ньому функціонувало більше 15 структурних підрозділів, в тому числі 9 — з геолого-мінералогічного напряму й 5 — з технології збагачення руд. Важливими були і досягнення ІМРу щодо розвитку та модернізації мінерально-сировинної бази (МСБ) як деяких регіонів СРСР (Казахстан, Таджикистан, Білорусія, Якутія, Східний Сибір та інших) так і, зокрема, України. Останнє стало причиною того, що у 1966 р. Інститут мінеральних ресурсів був переданий Міністерству геології УРСР. Саме тоді його затвердили головною науково-дослідною установою з вивчення родовищ твердих корисних копалин (в тому числі золота, чорних і рідкісних металів, алмазів тощо) та координації науково-дослідних і тематичних робіт в системі геологічної служби України.
На 1973 рік в обох відділеннях Інституту мінеральних ресурсів загальна чисельність співробітників складала 670 осіб, в тому числі наукових співробітників — 380, з них 7 докторів та 107 кандидатів наук. Інститут за основними напрямами своєї діяльності вийшов на високий рівень досліджень, а без його прикладних робот не могла обійтись ні одна розвідка та промислова оцінка багатьох рудних та нерудних родовищ України.
В 1973 р. директором інституту було призначено головного інженера тресту «Артемгеологія», канд. геол.-мін. наук Семена Івановича Кирикилицю (1924—1986). За часи його керівництва, для підвищення рівня робіт з упровадження у виробництво розробок інституту, була створена Дослідно-методична експедиція (ДМЕ), в склад якої входило декілька партій: Закарпатська, Донецька, Дніпропетровська, Львівська, Сімферопольська, Керченська та Київська. Окрім того, в інституті були створені нові наукові підрозділи - сектори з проведення прогнозно — металогенічних досліджень на особливо пріоритетні види корисних копалин (золото, неметалічна сировина, кольорові та рідкісні метали), значно розширилися роботи з вивчення та прогнозування родовищ алмазів, розробки геохімічних методів пошуків, економіки мінеральної сировини, дослідження геодинамічних процесів, прогнозування землетрусів та екологічного стану навколишнього природного середовища. Тоді також вдалося виконати будівництво дослідно-технологічної бази, яке дозволило приступити до проведення укрупнених випробувань розроблених співробітниками технологічних схем збагачення корисних копалин.
До початку 1986 р. загальна чисельність співробітників інституту склала 1128 осіб, в тому числі 4 доктори й 135 кандидатів наук (Сімферополь та Дніпропетровськ, відповідно, 780 і 348 осіб; 4 доктори й 88 та 47 кандидатів).
В кінці 1986 р. на посаду директора ІМРу було призначено головного геолога Артемівської ГРЕ тресту «Артемгеологія», канд. геол.-мін. наук Ю. М. Брагіна (1936—2007). Час його перебування на цій посаді (1986—2005) збігся, у зв'язку з розпадом СРСР, з соціальною перебудовою та різким скороченням фінансування геологорозвідувальних робіт, в тому числі, наукових досліджень. Це призвело до припинення науково-дослідних робіт по цілому ряду традиційних для ІМРу напрямів, а також — до ліквідації Дослідно-методичної експедиції. Але вдалим слід вважати чергову зміну структури інституту, під час якої були сформовані такі наукові підрозділи як відділ геолого — технологічних досліджень рудних корисних копалин, відділ геолого — технологічних досліджень нерудних корисних копалин, відділ еколого — геологічних досліджень і відділ фізико-хімічних досліджень. Головні напрями науково — дослідних робіт інституту (в тому числі на благородні метали та алмази) були збережені. Були налагоджені науково-технічні зв'язки ІМРу з підприємствами та установами геологічного профілю багатьох країн: Китаю, Словаччині, Алжиру, Греції тощо.
Загальна чисельність співробітників інституту к 1990 р. скоротилася в обох відділеннях до 337, в тому числі до 5 докторів та 65 кандидатів наук.
В 1994 р. Інститут мінеральних ресурсів змінив назву на Український державний інститут мінеральних ресурсів (УкрДІМР).
В кінці 1999 року, згідно з наказом Комітету з питань геології та використання надр від 31.12.1999 р. № 237, УкрДІМР було перетворено Кримське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту (УкрДГРІ) — багатопрофільної наукової установи з 5 територіальними відділеннями: Львівським, Чернігівським, Полтавським, Кримським та Дніпропетровським. З 2001 р. УкрДГРІ став знаходитися підпорядкуванні Державної геологічної служби України (з 2010 р. — Державна служба геології та надр України).
В 2005 р. на посаду директора Кримського відділення УкрДГРІ був призначений Ігор Євгенович Палкін, канд. геол.-мін. наук, який до цього працював протягом останніх 15 років на посаді ученого секретаря інституту, а згодом — відділення, і, одночасно, був завідувачем відділом геолого — технологічних досліджень рудних корисних копалин, а також — куратором міжнародних науково — технічних зв'язків установи.
Кадровий потенціал відділення став складатися із 205 співробітників, в тому числі 134 наукових робітників і спеціалістів, з них — 5 докторів наук і 27 кандидатів наук.
Відповідно до вимог геологічної галузі, обсягів фінансування, як держбюджетного так і госпдоговірного, та змін чисельного складу було змінено і організаційно — наукову структуру установи. Були сформовані такі наукові підрозділи як відділ геолого — технологічних досліджень твердих корисних копалин з 3-ма технологічними лабораторіями та геологічним сектором, відділ еколого — геологічних досліджень з двома секторами і лабораторія хіміко — аналітичних досліджень. Дуже важливим стало створення лабораторії методики вивчення техногенних родовищ.
Починаючи з 2008 р. через недофінансування геологічної галузі стали різко скорочуватися обсяги фінансування державних науково-дослідних робіт. В результаті наприкінці 2012 р. Кримське відділення УкрДГРІ (як і інші його територіальні відділення) було закрито — з відповідним скороченням практично всіх співробітників. Остаточну крапку в неможливості відновлення його роботи поставили російські окупанти, які просто розграбували майно установи та розпочали нищити її корпуси. А у 2020 р. всі будівлі відділення було виставлено на продаж.
Напрямки діяльності та деякі підсумки
Основними напрямами науково-дослідних робіт були визначені такі як вивчення геології та прогноз родовищ металічних, неметалічних корисних копалин у тому числі благородних металів та алмазів; удосконалення методики пошуків та розвідки родовищ корисних копалин; технологія збагачення природних і техногенних родовищ металічних і неметалічних корисних копалин; дослідження речовинного складу мінеральної сировини; вивчення гідрогеологічних процесів, карстових явищ та селевих потоків; геоекологічні дослідження та удосконалення методів державного моніторингу геологічного середовища; вивчення геодинамічних процесів та прогнозування землетрусів; вивчення економіки мінеральної сировини та ефективності геологорозвідувальних робіт — з розробкою відповідних рекомендацій для виробничих організацій країни.
За роки роботи в обох відділеннях ІМРу працювали не менше як 15 докторів наук та 135 кандидатів наук. Співробітники інституту захистили 8 докторських і більше 50 кандидатських дисертацій. В його стінах працювало 6 (в тому числі 1 в ДВ УкрДІМР) першовідкривачів родовищ: ртуті та титану (Україна), золота (Бурятія, Середня Азія), сурми та заліза (Якутія), алмазів нового генетичного типу (Казахстан) та 94 винахідників, які зробили 366 (в тому числі 200 в ДВ УкрДІМР) винаходів за всіма напрямами роботи інституту. Відкрито три нові мінерали (мінеральних видів), зроблено чотири перших знахідки мінералів в СРСР і 38 — в Україні.
Географія робіт: Україна, СРСР і СНД, Китай, Монголія, Словаччина, Афганістан, Алжир, Данія, Куба, Мадагаскар, Іспанія, Греція, В'єтнам тощо.
Науково — технічна продукція складається з більше ніж 4700 (в тому числі 700 в ДВ УкрДІМР) звітів з науково-дослідних робіт, 1000 монографій та 4500 (в тому числі 500 в ДВ УкрДІМР) статей.
За успішні результати своєї діяльності співробітники ІМРу отримали чимало нагород — як урядових так і галузевих. Серед них: 3 Державні премії України, 3 відзнаки та дипломи Заслужених діячів науки і техніки України, більше 30 відзнак (в тому числі 6 в ДВ УкрДІМР) ВДНГ СРСР і УРСР, 47 (в тому числі 6 в ДВ УкрДІМР) відзнак і дипломів «Почесного розвідника надр України», 43 (в тому числі 6 в ДВ УкрДІМР) медалей ім. В. І. Лучицького, 11 медалей ім. Л. І. Лутугіна тощо.
Персоналії
- Аверін Юрій Олександрович — завідувач сектором, лабораторією благородних металів в 1976—1992, головний науковий співробітник в 1993—2001, провідний науковий співробітник в 2002—2003.
- Багров Микола Васильович — інженер-геолог відділу регіональної геології в 1961—1963, згодом академік НАН України (2010).
- Бобрієвич Олександр Павлович — завідувач відділом алмазів і благородних металів в 1964—1974.
- Вальтер Антон Антонович — молодший науковий співробітник відділу мінералогії корисних копалин в 1959—1974.
- Юрк Юрій Юрійович — директор в 1956—1973, завідувач відділу мінералогії корисних копалин в 1973—1976.
- Дублянський Віктор Миколайович — молодший науковий співробітник в 1957—1959, старший науковий співробітник в 1960—1972 відділу карстології та селей.
- Лебединський Володимир Іванович — заступник директора з наукової роботи в 1957—1963, завідуючий відділом нерудних корисних копалин в 1964—1968, завідувач сектором нерудних корисних копалин в 1969—1976.
- Полканов Юрій Олександрович — інженер, старший інженер, старший науковий співробітник відділу мінералогії корисних копалин в 1959—1974, завідувач підрозділом (відділом, лабораторією) з проведення мінералогічних і мінерало-технологічних досліджень в 1975—1993, головний науковий співробітник відділу фізико-хімічних досліджень в 1994—2003, провідний науковий співробітник відділу геолого — технологічних досліджень твердих корисних копалин; академік Академії технологічних наук України (1993).
- Тарасенко Віктор Сергійович — молодший, старший, провідний науковий співробітник відділу кольорових і рідкісних металів в 1973—1992.
- Шнюков Євген Федорович — молодший науковий співробітник відділу мінералогії корисних копалин в 1957—1959; згодом академік НАН України (1982).
Див. також
Український державний геологорозвідувальний інститут (УкрДГРІ)
Дніпропетровське відділення українського державного інституту мінеральних ресурсів (ДВ УкрДІМР).
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Институту минеральных ресурсов — Крымскому отделению УкрГГРИ — пятьдесят лет. / под ред. И. Е. Палкина. — Симферополь, 2006. — 94 с.
- Палкін І. Є. Інститут мінеральних ресурсів: заснування, розквіт, ліквідація. Мінералогічний журнал Мінералогічний журнал, т. 41, № 4, 2019, с. 75 — 91.
Автор: www.NiNa.Az
Дата публікації:
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Ukrayinskij derzhavnij institut mineralnih resursiv buv roztashovanij u Simferopoli a jogo Dnipropetrovske viddilennya u Dnipri Ukrayinskij derzhavnij institut mineralnih resursiv Paradnij vhid u Institut mineralnih resursivParadnij vhid u Institut mineralnih resursiv Osnovni dani Zasnovano 1956 Prinalezhnist Derzhavna sluzhba geologiyi ta nadr Ukrayini Tip akademichna ustanova d Mapa Ukrayinskij derzhavnij institut mineralnih resursiv u Vikishovishi Zagalna harakteristikaInstitut bulo stvoreno u chervni 1956 r yak Institut mineralnih resursiv Akademiyi nauk URSR IMR AN URSR Iniciatorom stvorennya institutu buv ukrayinskij geolog akademik i v toj chas viceprezident AN URSR Semenenko Mikola Pantelejmonovich Osnovoyu institutu stali okremi viddili Krimskogo filialu AN URSR sho vinikli na pochatku 1956 r na bazi odniyeyi iz struktur AN SRSR stvorenoyi ranishe v 1948 r Tak na bazi viddiliv geologiyi himiyi gidrogeologiyi ta kartoznavstva ta vivilnenih shtativ Upravlinnya filialu bulo organizovano IMR AN URSR a inshi viddili arheologiyi istoriyi tosho bulo peredano do skladu vidpovidnih institutiv AN URSR Direktorom institutu buv priznachenij Yurk Yurij Yurijovich 1905 1975 d r geol min nauk profesor fahivec v galuzi mineralogiyi petrologiyi i minerageniyi zaviduvach viddilom mineralogiyi Institutu geologichnih nauk IGN AN URSR uchenij sekretar pri Prezidiyi AN URSR U 1963 r Postanovoyu Radi Ministriv SRSR Institut mineralnih resursiv bulo peredano z sistemi AN URSR u vidannya geologichnoyi sluzhbi krayini todi Derzhgeolkom z 1966 r Ministerstvo geologiyi URSR Na vikonannya ciyeyi Postanovi nakazom Geolkomu SRSR do skladu institutu bulo perevedeno Dnipropetrovsku naukovo doslidnu ekspediciyu UkrNDGRI peretvorenu todi u Dnipropetrovsku grupu viddiliv IMR piznishe u Dnipropetrovske viddilennya Ukrayinskogo derzhavnogo institutu mineralnih resursiv DV UkrDIMR Vihodyachi z zavdan geologichnoyi sluzhbi ta z vrahuvannyam vkazanih zmin bulo perezatverdzheno profil diyalnosti ta strukturu institutu Vzhe do seredini 60 h rokiv v nomu funkcionuvalo bilshe 15 strukturnih pidrozdiliv v tomu chisli 9 z geologo mineralogichnogo napryamu j 5 z tehnologiyi zbagachennya rud Vazhlivimi buli i dosyagnennya IMRu shodo rozvitku ta modernizaciyi mineralno sirovinnoyi bazi MSB yak deyakih regioniv SRSR Kazahstan Tadzhikistan Bilorusiya Yakutiya Shidnij Sibir ta inshih tak i zokrema Ukrayini Ostannye stalo prichinoyu togo sho u 1966 r Institut mineralnih resursiv buv peredanij Ministerstvu geologiyi URSR Same todi jogo zatverdili golovnoyu naukovo doslidnoyu ustanovoyu z vivchennya rodovish tverdih korisnih kopalin v tomu chisli zolota chornih i ridkisnih metaliv almaziv tosho ta koordinaciyi naukovo doslidnih i tematichnih robit v sistemi geologichnoyi sluzhbi Ukrayini Na 1973 rik v oboh viddilennyah Institutu mineralnih resursiv zagalna chiselnist spivrobitnikiv skladala 670 osib v tomu chisli naukovih spivrobitnikiv 380 z nih 7 doktoriv ta 107 kandidativ nauk Institut za osnovnimi napryamami svoyeyi diyalnosti vijshov na visokij riven doslidzhen a bez jogo prikladnih robot ne mogla obijtis ni odna rozvidka ta promislova ocinka bagatoh rudnih ta nerudnih rodovish Ukrayini V 1973 r direktorom institutu bulo priznacheno golovnogo inzhenera trestu Artemgeologiya kand geol min nauk Semena Ivanovicha Kirikilicyu 1924 1986 Za chasi jogo kerivnictva dlya pidvishennya rivnya robit z uprovadzhennya u virobnictvo rozrobok institutu bula stvorena Doslidno metodichna ekspediciya DME v sklad yakoyi vhodilo dekilka partij Zakarpatska Donecka Dnipropetrovska Lvivska Simferopolska Kerchenska ta Kiyivska Okrim togo v instituti buli stvoreni novi naukovi pidrozdili sektori z provedennya prognozno metalogenichnih doslidzhen na osoblivo prioritetni vidi korisnih kopalin zoloto nemetalichna sirovina kolorovi ta ridkisni metali znachno rozshirilisya roboti z vivchennya ta prognozuvannya rodovish almaziv rozrobki geohimichnih metodiv poshukiv ekonomiki mineralnoyi sirovini doslidzhennya geodinamichnih procesiv prognozuvannya zemletrusiv ta ekologichnogo stanu navkolishnogo prirodnogo seredovisha Todi takozh vdalosya vikonati budivnictvo doslidno tehnologichnoyi bazi yake dozvolilo pristupiti do provedennya ukrupnenih viprobuvan rozroblenih spivrobitnikami tehnologichnih shem zbagachennya korisnih kopalin Do pochatku 1986 r zagalna chiselnist spivrobitnikiv institutu sklala 1128 osib v tomu chisli 4 doktori j 135 kandidativ nauk Simferopol ta Dnipropetrovsk vidpovidno 780 i 348 osib 4 doktori j 88 ta 47 kandidativ V kinci 1986 r na posadu direktora IMRu bulo priznacheno golovnogo geologa Artemivskoyi GRE trestu Artemgeologiya kand geol min nauk Yu M Bragina 1936 2007 Chas jogo perebuvannya na cij posadi 1986 2005 zbigsya u zv yazku z rozpadom SRSR z socialnoyu perebudovoyu ta rizkim skorochennyam finansuvannya geologorozviduvalnih robit v tomu chisli naukovih doslidzhen Ce prizvelo do pripinennya naukovo doslidnih robit po cilomu ryadu tradicijnih dlya IMRu napryamiv a takozh do likvidaciyi Doslidno metodichnoyi ekspediciyi Ale vdalim slid vvazhati chergovu zminu strukturi institutu pid chas yakoyi buli sformovani taki naukovi pidrozdili yak viddil geologo tehnologichnih doslidzhen rudnih korisnih kopalin viddil geologo tehnologichnih doslidzhen nerudnih korisnih kopalin viddil ekologo geologichnih doslidzhen i viddil fiziko himichnih doslidzhen Golovni napryami naukovo doslidnih robit institutu v tomu chisli na blagorodni metali ta almazi buli zberezheni Buli nalagodzheni naukovo tehnichni zv yazki IMRu z pidpriyemstvami ta ustanovami geologichnogo profilyu bagatoh krayin Kitayu Slovachchini Alzhiru Greciyi tosho Zagalna chiselnist spivrobitnikiv institutu k 1990 r skorotilasya v oboh viddilennyah do 337 v tomu chisli do 5 doktoriv ta 65 kandidativ nauk V 1994 r Institut mineralnih resursiv zminiv nazvu na Ukrayinskij derzhavnij institut mineralnih resursiv UkrDIMR V kinci 1999 roku zgidno z nakazom Komitetu z pitan geologiyi ta vikoristannya nadr vid 31 12 1999 r 237 UkrDIMR bulo peretvoreno Krimske viddilennya Ukrayinskogo derzhavnogo geologorozviduvalnogo institutu UkrDGRI bagatoprofilnoyi naukovoyi ustanovi z 5 teritorialnimi viddilennyami Lvivskim Chernigivskim Poltavskim Krimskim ta Dnipropetrovskim Z 2001 r UkrDGRI stav znahoditisya pidporyadkuvanni Derzhavnoyi geologichnoyi sluzhbi Ukrayini z 2010 r Derzhavna sluzhba geologiyi ta nadr Ukrayini V 2005 r na posadu direktora Krimskogo viddilennya UkrDGRI buv priznachenij Igor Yevgenovich Palkin kand geol min nauk yakij do cogo pracyuvav protyagom ostannih 15 rokiv na posadi uchenogo sekretarya institutu a zgodom viddilennya i odnochasno buv zaviduvachem viddilom geologo tehnologichnih doslidzhen rudnih korisnih kopalin a takozh kuratorom mizhnarodnih naukovo tehnichnih zv yazkiv ustanovi Kadrovij potencial viddilennya stav skladatisya iz 205 spivrobitnikiv v tomu chisli 134 naukovih robitnikiv i specialistiv z nih 5 doktoriv nauk i 27 kandidativ nauk Vidpovidno do vimog geologichnoyi galuzi obsyagiv finansuvannya yak derzhbyudzhetnogo tak i gospdogovirnogo ta zmin chiselnogo skladu bulo zmineno i organizacijno naukovu strukturu ustanovi Buli sformovani taki naukovi pidrozdili yak viddil geologo tehnologichnih doslidzhen tverdih korisnih kopalin z 3 ma tehnologichnimi laboratoriyami ta geologichnim sektorom viddil ekologo geologichnih doslidzhen z dvoma sektorami i laboratoriya himiko analitichnih doslidzhen Duzhe vazhlivim stalo stvorennya laboratoriyi metodiki vivchennya tehnogennih rodovish Pochinayuchi z 2008 r cherez nedofinansuvannya geologichnoyi galuzi stali rizko skorochuvatisya obsyagi finansuvannya derzhavnih naukovo doslidnih robit V rezultati naprikinci 2012 r Krimske viddilennya UkrDGRI yak i inshi jogo teritorialni viddilennya bulo zakrito z vidpovidnim skorochennyam praktichno vsih spivrobitnikiv Ostatochnu krapku v nemozhlivosti vidnovlennya jogo roboti postavili rosijski okupanti yaki prosto rozgrabuvali majno ustanovi ta rozpochali nishiti yiyi korpusi A u 2020 r vsi budivli viddilennya bulo vistavleno na prodazh Napryamki diyalnosti ta deyaki pidsumki Osnovnimi napryamami naukovo doslidnih robit buli viznacheni taki yak vivchennya geologiyi ta prognoz rodovish metalichnih nemetalichnih korisnih kopalin u tomu chisli blagorodnih metaliv ta almaziv udoskonalennya metodiki poshukiv ta rozvidki rodovish korisnih kopalin tehnologiya zbagachennya prirodnih i tehnogennih rodovish metalichnih i nemetalichnih korisnih kopalin doslidzhennya rechovinnogo skladu mineralnoyi sirovini vivchennya gidrogeologichnih procesiv karstovih yavish ta selevih potokiv geoekologichni doslidzhennya ta udoskonalennya metodiv derzhavnogo monitoringu geologichnogo seredovisha vivchennya geodinamichnih procesiv ta prognozuvannya zemletrusiv vivchennya ekonomiki mineralnoyi sirovini ta efektivnosti geologorozviduvalnih robit z rozrobkoyu vidpovidnih rekomendacij dlya virobnichih organizacij krayini Za roki roboti v oboh viddilennyah IMRu pracyuvali ne menshe yak 15 doktoriv nauk ta 135 kandidativ nauk Spivrobitniki institutu zahistili 8 doktorskih i bilshe 50 kandidatskih disertacij V jogo stinah pracyuvalo 6 v tomu chisli 1 v DV UkrDIMR pershovidkrivachiv rodovish rtuti ta titanu Ukrayina zolota Buryatiya Serednya Aziya surmi ta zaliza Yakutiya almaziv novogo genetichnogo tipu Kazahstan ta 94 vinahidnikiv yaki zrobili 366 v tomu chisli 200 v DV UkrDIMR vinahodiv za vsima napryamami roboti institutu Vidkrito tri novi minerali mineralnih vidiv zrobleno chotiri pershih znahidki mineraliv v SRSR i 38 v Ukrayini Geografiya robit Ukrayina SRSR i SND Kitaj Mongoliya Slovachchina Afganistan Alzhir Daniya Kuba Madagaskar Ispaniya Greciya V yetnam tosho Naukovo tehnichna produkciya skladayetsya z bilshe nizh 4700 v tomu chisli 700 v DV UkrDIMR zvitiv z naukovo doslidnih robit 1000 monografij ta 4500 v tomu chisli 500 v DV UkrDIMR statej Za uspishni rezultati svoyeyi diyalnosti spivrobitniki IMRu otrimali chimalo nagorod yak uryadovih tak i galuzevih Sered nih 3 Derzhavni premiyi Ukrayini 3 vidznaki ta diplomi Zasluzhenih diyachiv nauki i tehniki Ukrayini bilshe 30 vidznak v tomu chisli 6 v DV UkrDIMR VDNG SRSR i URSR 47 v tomu chisli 6 v DV UkrDIMR vidznak i diplomiv Pochesnogo rozvidnika nadr Ukrayini 43 v tomu chisli 6 v DV UkrDIMR medalej im V I Luchickogo 11 medalej im L I Lutugina tosho Personaliyi Golovna kategoriya Naukovci Ukrayinskogo institutu mineralnih resursiv Averin Yurij Oleksandrovich zaviduvach sektorom laboratoriyeyu blagorodnih metaliv v 1976 1992 golovnij naukovij spivrobitnik v 1993 2001 providnij naukovij spivrobitnik v 2002 2003 Bagrov Mikola Vasilovich inzhener geolog viddilu regionalnoyi geologiyi v 1961 1963 zgodom akademik NAN Ukrayini 2010 Bobriyevich Oleksandr Pavlovich zaviduvach viddilom almaziv i blagorodnih metaliv v 1964 1974 Valter Anton Antonovich molodshij naukovij spivrobitnik viddilu mineralogiyi korisnih kopalin v 1959 1974 Yurk Yurij Yurijovich direktor v 1956 1973 zaviduvach viddilu mineralogiyi korisnih kopalin v 1973 1976 Dublyanskij Viktor Mikolajovich molodshij naukovij spivrobitnik v 1957 1959 starshij naukovij spivrobitnik v 1960 1972 viddilu karstologiyi ta selej Lebedinskij Volodimir Ivanovich zastupnik direktora z naukovoyi roboti v 1957 1963 zaviduyuchij viddilom nerudnih korisnih kopalin v 1964 1968 zaviduvach sektorom nerudnih korisnih kopalin v 1969 1976 Polkanov Yurij Oleksandrovich inzhener starshij inzhener starshij naukovij spivrobitnik viddilu mineralogiyi korisnih kopalin v 1959 1974 zaviduvach pidrozdilom viddilom laboratoriyeyu z provedennya mineralogichnih i mineralo tehnologichnih doslidzhen v 1975 1993 golovnij naukovij spivrobitnik viddilu fiziko himichnih doslidzhen v 1994 2003 providnij naukovij spivrobitnik viddilu geologo tehnologichnih doslidzhen tverdih korisnih kopalin akademik Akademiyi tehnologichnih nauk Ukrayini 1993 Tarasenko Viktor Sergijovich molodshij starshij providnij naukovij spivrobitnik viddilu kolorovih i ridkisnih metaliv v 1973 1992 Shnyukov Yevgen Fedorovich molodshij naukovij spivrobitnik viddilu mineralogiyi korisnih kopalin v 1957 1959 zgodom akademik NAN Ukrayini 1982 Div takozhUkrayinskij derzhavnij geologorozviduvalnij institut UkrDGRI Dnipropetrovske viddilennya ukrayinskogo derzhavnogo institutu mineralnih resursiv DV UkrDIMR DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Institutu mineralnyh resursov Krymskomu otdeleniyu UkrGGRI pyatdesyat let pod red I E Palkina Simferopol 2006 94 s Palkin I Ye Institut mineralnih resursiv zasnuvannya rozkvit likvidaciya Mineralogichnij zhurnal Mineralogichnij zhurnal t 41 4 2019 s 75 91