Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (червень 2024)

Докладніше: Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за червень 2024 року (включно).

Усі списки

Список загиблих за червень 2024 року

№	Світлина Емблема	Прізвище, ім'я, по-батькові	Про особу	Дата смерті	Обставини смерті
1 червня
18600		Лапчевський Євген Борисович («Лапа») Нагрудний знак «Учасник АТО» Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» Орден «За мужність» ІІІ ступеня	14 листопада 1995, с. Шевченкове Роздільнянського району Одеської області. Навчався у Слобідській школі. Брав участь у російсько-українській війні з 2014 року, служив у 126-й окремій бригаді територіальної оборони України і виконував завдання на лівобережжі Херсонщини.	02024-06-011 червня 2024	Загинув 1 червня 2024 року в населеному пункті Кринки під час стрілкового бою з російськими загарбниками на Херсонському напрямку.
18601		Шалімов Віктор	6 листопада 1972, м. Косів. З 10 травня 2022 року він служив прикордонником.	02024-06-011 червня 2024	Загинув у місті Вовчанськ. Залишилися мама, брат, дружина, дві доньки, зяті, онучка .
18602		Борщ Володимир («Локі»)	10 січня 1986, м. Кременчук. У цивільному житті був директором приватної будівельної компанії. Його мобілізували у червні 2022-го року у Хмельницькій області. Рота "Дике Поле", молодший сержант. Служив на посаді командира відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів.	02024-06-011 червня 2024	Загинув 1 червня під час виконання бойового завдання біля села Мала Токмачка Запорізької області. Залишилися, зокрема, батьки, дружина та донька
18603		Калинюк Андрій Васильович	1988, Кіровоградщина.	02024-06-011 червня 2024	Помер внаслідок поранень отриманих при виконанні завдань із захисту цілісності та суверенітету держави на території Харківської області. Похований на Харківщині 3 червня 2024 року .
18604		Харитонов Олександр («Номад»)	02.11.2001, м. Слов`янськ. Закінчив ЗОШ №8. Після школи вступив до військово-юридичного інституту Харківського національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. Повномасштабне вторгнення хлопець зустрів у Харкові, коли закінчував 4-й курс університету. Разом з однокурсниками він приєднався до сил оборони міста, вступивши у ТрО. З 2023 року паралельно із службою працював у харківському Державному бюро розслідувань (ДБР). У жовтні 2023 року добровільно вступив до лав ЗСУ. Офіцер групи планування десантно-штурмового батальйону, молодший лейтенант.	02024-06-011 червня 2024	Загинув під Вовчанськом, Харківська область
18605		Статівка Євгеній Юрійович	8 листопада 1986, м. Полтава. Молодший сержант, командир екіпажу безпілотних авіаційних комплексів.	02024-06-011 червня 2024	Загинув в районі міста Вовчанськ Чугуївського району Харківської області
18606		Білокінь Владислав Андрійович	4 серпня 1994, м. Полтава. Старший сержант, головний сержант взводу оперативного призначення НГУ.	02024-06-011 червня 2024	Загинув в районі міста Вовчанськ Чугуївського району Харківської області
18607		Романів Северин-Вадим	селище Щирець. Під час повномасштабного вторгнення вступив до лав ЗСУ. Мав звання головного сержанта.	02024-06-011 червня 2024	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу Чугуєва Харківської області. Похорон відбувся 22 червня 2024
18608		Алдошин Андрій	7 вересня 1972, м. Бурштин. Закінчив Бурштинську школу № 2, Бурштинський енергетичний технікум. Після навчання проходив строкову військову службу. На початку повномасштабного вторгнення добровольцем долучився до лав ЗСУ. Сержант брав участь у боях у Донецькій області в складі 419 батальйону. Під час служби мав інсульт. Після лікування знову повернувся на службу.	02024-06-011 червня 2024	Згодом у чоловіка погіршився стан здоров’я і його госпіталізували до Івано-Франківської обласної лікарні. 1 червня 2024 року він помер. Залишилося двоє синів
2 червня
18620		Залевський В’ячеслав («Хмель»)	12 грудня 1999, с. Пиковець Хмільницького району на Вінниччині. Навчався на історичному факультеті ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Був учасником низки військово-патріотичних фестивалів, освітніх та меморіальних заходів у Бердичеві, Вінниці, Кам’янці-Подільському, Києві, Львові та інших містах. Як волонтер активно допомагав Центру історії Вінниці, а згодом Музею Вінниці, брав участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних музейних проєктах і виставках. Був членом клубу військово-історичної реконструкції "Лев і Архангел" Вінницького історичного товариства. Служив у роті вогневої підтримки у складі мінометного розрахунку. На початку 2024 року добровільно приєднався до 12-ї бригади спеціального призначення “Азов”	02024-06-022 червня 2024	Загинув під час виконання бойового завдання на Лиманському напрямку на Донеччині
18621		Гнатів Юрій	3.05.1980, м. Стрий, Львівська область. Навчався у місцевій школі №1 та в Івано-Франківському університеті нафти і газу. Працював викладачем у Стрийському ВПУ №35, згодом займався підприємницькою діяльністю. 25 лютого 2022 року добровольцем став на захист України, 65-й окремий батальйон територіальної оборони, солдат.	02024-06-022 червня 2024
18622		Олійник Олег Васильович	12 липня 1984, с. Малий Кобелячок Новосанжарська громада. По закінченню місцевої школи, навчався в СПТУ № 10 міста Полтава, де здобув професію електрика. Далі двадцять років працював за спеціальністю на будівництві. У березні 2023 року став до лав ЗСУ. Після навчання у Десні пройшов гарячі точки на Чернігівщині, Сумщині, Харківщині, Донеччині та Запоріжжі. Молодший сержант, командир радіовідділення взводу зв’язку.	02024-06-022 червня 2024	Загинув в районі села Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області
18623		Самотос Микола	53 років, с. Устя Миколаївської громади. З початку повномасштабного вторгнення був у складі ЗСУ.	02024-06-022 червня 2024	Помер 2 червня 2024 року в шпиталі міста Харків
18624		Скок Євгеній («Зохан»)	14.07.1999, Кіровоградська область. Молодший сержант 214-го батальйону ORFOR	02024-06-022 червня 2024
18625		Дубас Тарас Володимирович	28 вересня 1993, с. Брахівка Львівської області. Навчався в Олеському професійному ліцеї з 01.09.2009р.до 25.05.2012р. за спеціальністю “Муляр, штукатур, столяр”. Був мобілізований 28 липня 2022 року Золочівським РТЦК. Служив у складі 3-го механізованого батальйону 67-ої окремої механізованої бригади ЗСУ. Отримав контузію в районі села Кліщіївка. Пройшов вишкіл в Великобританії та отримав звання сержант.	02024-06-022 червня 2024	Загинув біля населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області .
18626		Малінський Юрій	51 рік, м. Городок. На початку повномасштабного вторгнення був мобілізований до ЗСУ. Проходив службу у складі окремого спеціального батальйону OPFOR.	02024-06-022 червня 2024	Загинув поблизу населеного пункту Костянтинівка Покровського району на Донеччині .
18627		Казаєв Вадим	1984, с. Мишин Нижньовербізької громади. Мобілізований у лютому 2024 року. Він служив у гранатометному відділенні 214 окремого спеціального батальйону OPFOR.	02024-06-022 червня 2024	Загинув поблизу міста Костянтинівка на Донеччині. Похований у селі Іванівка Хмельницької області, де проживає батько загиблого .
3 червня
18640		Капітуров Денис («Фламінго»)	44 роки, м. Дніпро. Закінчив дніпровську школу №89 і навчався в Національній металургійній академії України (Дніпро). Займався організацією патріотичних фестивалів, зніманням рекламних роликів.	02024-06-033 червня 2024	12 днів боровся за життя отримавши опіки на фронті
18641		Димицький Михайло Михайлович	с. Княжичі, Київська область. Сержант, бойовий медик	02024-06-033 червня 2024	Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Старомайорське Волноваського району Донецької області .
18642		Гарбуз Ігор	26 серпня 1968, м. Новгород-Сіверський. До повномасштабного російського вторгнення чоловік викладав у комунальному закладі "Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж" Чернігівської облради.. Був мобілізований в вересні 2022. Головний сержант ЗСУ.	02024-06-033 червня 2024	Загинув поблизу селища Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області. Похорон відбувся 9 червня 2024
18643		Антоненко Артем Ігорович («Піротехнік»)	8 липня 1997, м. Золоте, Луганської області. Старший лейтенант, заступник командира роти.	02024-06-033 червня 2024	Загинув виконуючи бойове завдання в с. Спірне Бахмутського району, Донецької області
18643		Бакота Володимир	1973. Його призвали до війська у травні 2022 року. Служив навідником відділення супроводження взводу охорони роти забезпечення боєприпасів у 54 окремій механізованій бригаді імені гетьмана Івана Мазепи.	02024-06-033 червня 2024	Загинув у селі Спірне Бахмутського району .
18644		Рибачук Юрій	с. Забужжя Червоноградського району. З початком повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ.	02024-06-033 червня 2024	Загинув 3 червня 2024 року поблизу Спірного Бахмутського району Донецької області .
18645		Панчак Василь	1996, с. Лісний Хлібичин. До лав ЗСУ мобілізувався 25 лютого 2022 року. Воював у складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс". Служив оператором відділення протитанкових керованих ракет 1 стрілецького батальйону.	02024-06-033 червня 2024	Загинув поблизу села Роздолівка на Донеччині
18646		Борисов Антон («Гугл»)	30 років, м. Макінськ (Казахстан). Жив із родиною на Хмельниччині в селі Розсоша. Працював на будівництвах в Україні й за кордоном.	02024-06-033 червня 2024	Загинув біля села Сокіл на Покровському напрямку Донеччини
4 червня
18660		Герасимчук Тарас	25.12.1971, с. Виннички, Львівська область. Закінчив колишній Львівський технікум громадського харчування. З 2000 року проживав та працював у різних сферах у місті Львові. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації вступив до лав ЗСУ. Спершу проходив навчання у Німеччині, де успішно склав іспит та отримав відзнаку у вигляді марунового берету – символу високої професійної майстерності та мужності. Після повернення на Батьківщину обійняв посаду навідника-кулеметника у складі 82-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Брав участь у найзапекліших боях на Запорізькому напрямку, звільняючи, зокрема, Вербове, Роботине та інші.	02024-06-044 червня 2024	Похорон відбувся 10 червня 2024 у Львові. Залишилися батьки, дружина, син, донька та брат, який продовжує боронити державу на передовій .
18661		Яровий Руслан	13.11.1975, м. Донецьк. Навчався у Донецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 28 Донецької міської ради Донецької області. Додатково завершив курси підготовки тілоохоронців, а згодом вступив на військову службу до лав Повітряних Сил. Протягом певного періоду проживав у столиці, у 2019 році перебрався до Львова. Працював у сфері надання послуг з охорони громадян. Із початком повномасштабного вторгнення добровільно долучився до лав 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Виконував бойові завдання на території Донецької області.	02024-06-044 червня 2024	Похорон відбувся 8 червня 2024. Залишилися три брати, сестра, племінники, донька та дружина
18662		Надіївський Зіновій Михайлович	25 травня 1974, с. Княжолука Калуського району. Служив у Збройних силах України гранатометником 3 взводу 65 окремої механізованої бригади. Мав звання "старший солдат".	02024-06-044 червня 2024
18663		Клічук Олексій Михайлович Орден «За мужність» ІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня	30.03.1999, с. Савчуки. Проживав у місті Здолбунів Рівненської області. Навчався у Здолбунівському ліцеї №4 Здолбунівської міської ради Рівненської області. Здобув освіту за спеціальністю «Електрогазозварник» у Квасилівському професійному ліцеї. Із початком повномасштабного вторгнення рф продовжив боронити Україну у складі 80-ї бригади. За сумлінне виконання бойових завдань був нагороджений численними відзнаками, зокрема, орденом «За мужність» III-го ступеня, медаллю «Захиснику Вітчизни», відзнакою командувача Сухопутних військ «За звитягу». Виконував бойові завдання на Миколаївському та Донецькому напрямках.	02024-06-044 червня 2024	Похорон відбувся 10 червня 2024 року у Львові. Залишилися батьки, дружина, дві сестри та велика родина
18664		Комбалін Костянтин Володимирович	5 лютого 1983, м. Полтава. Молодший сержант, стрілець-зенітник зенітного ракетного відділення.	02024-06-044 червня 2024	Загинув внаслідок авіаудару по переправі через річку Оскіл в районі села Синьківка Куп’янського району Харківської області
18665		Кольцов Максим	23 роки, с. Хорів, Рівненська область.	02024-06-044 червня 2024	Загинув виконуючи бойове завдання на Донецькому напрямку
18666		Красномовець Андрій	34 роки, Запорізька область. З 2020 року по лютий 2024 року, проходив службу на посаді командира відділення у Службі судової охорони	02024-06-044 червня 2024	Загинув під час виконання бойових завдань біля Малої Токмачки
18667		Токар Сергій Валерійович	28 років, с. Великий Карабчіїв Городоцького району Хмельницька область. Вступив до Вінницького транспортного фахового коледжу, здобув спеціальність «майстер шляховий». Згодом став студентом Донецького фінансово-економічного університету, отримав спеціальність економіста. Працював менеджером. У липні 2022 отримав повістку. Проходив навчання у Британії.	02024-06-044 червня 2024	Помер в лікарні в місті Дніпро внаслідок отриманих поранень. Похований в селі Нестерівці .
18668		Степаненко Сергій Нагрудний знак «Учасник АТО»	18 травня 1974, м. Ладижин. Навчався в Ладижинській загальноосвітній школі №3, а потім здобув освіту в Ладижинському коледжі, який завершив з відзнакою. Після тривалий час працював старшим електромонтером на Ладижинській ТЕС. У 2015-му році брав участь в АТО. Був нагороджений нагрудними знаками «Учасник АТО» та «Ветеран війни – Учасник бойових дій». Воював у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюк. Водій відділення зенітно-ракетного взводу стрілецького батальйону ЗСУ	02024-06-044 червня 2024
18669		Яременко Олександр Сергійович	31 грудня 1999, с.Миколаївка Прилуцького району Чернігівської області. З 2007 по 2016 рік навчався у Погребівській ЗОШ І-ІІ ступенів. Потім навчався у Прилуцькому професійному  ліцеї. Після закінчення навчання працював у ТОВ «Агрофірма Миколаївка». З початком повномасштабного вторгнення, не вагаючись, у березні 2022 року підписав контракт, 1-ша бригада оперативного призначення НГУ «Буревій».	02024-06-044 червня 2024	Загинув під час оборони смт Стельмахівка Сватівського району Луганської області
28670		Бойко Олег	29 вересня 1987, с. Семенівка. Служив стрільцем, помічником гранатометника піхотного відділення вч А4954, 142ОПБр.	02024-06-044 червня 2024	Загинув у бою поблизу села Новопокровське Донецької області
5 червня
18680		Калинчук Роман	1984, с. Хом'яківка. У 2022 долучився до НГУ. Брав участь у боях за Серебрянський ліс на Луганщині.	02024-06-055 червня 2024	Помер у лікарні. У військового залишилися мама і донька. Похорон відбувся 7 червня 2024 .
18681		Палюга Іван	21 серпня 1970, с. Загір`я, Івано-Франківська область. У лютому 2023 року долучився до лав Збройних сил України. В армії служив водієм бензовоза — доставляв пальне на передову.	02024-06-055 червня 2024	Помер у лікарні в Харкові
19682		Мацьків Володимир	15 травня 1980, м. Косів. З перших днів повномасштабного вторгнення він долучився до лав ЗСУ. Служив у військовій частині А4904.	02024-06-055 червня 2024
19683		Скорейко Андрій Георгійович	1975, с. Тишківці.	02024-06-055 червня 2024	Загинув під час російського мінометного обстрілу поблизу села Роздолівка Соледарської громади. 22 червня 2024 скорботний кортеж з тілом воїна прибув в Городенківську громаду
19684		Дектерьов Денис Почесний нагрудний знак «За сприяння війську»	2 листопада 1994, м. Фастів. Навчався в місцевій загальноосвітній школі № 3. З 2020 року працював у Великій Британії. 9 березня 2022 року добровільно вступив до лав НГУ. Згодом перевівся до частини 3018 "Рубіж". У грудні 2023 року був переведений до бригади спеціального призначення "Азов". Був нагороджений відзнакою учасника бойових дій "Ветеран війни" та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України "За сприяння війську".	02024-06-055 червня 2024	Загинув внаслідок ворожого мінометного обстрілу на Луганщині
19685		Ленок Микола	Музикант, гармоніст, артист "Дикого театру". Актор вистави "Червоне, чорне і знову червоне" режисера Максима Голенка у жанрі анархічний вестерн. У 2022 році служив бойовим медиком у 136-му окремому батальйоні територіальної оборони міста Бровари. В армії приєднався до ансамблю своєї військової частини.	02024-06-055 червня 2024	Загинув на фронті біля міста Часів Яр. Залишилися дружина та двоє синів – 11-річний Назар та 2-річний Богдан .
19686		Козловський Леонід Вікторович	26 серпня 1994, Делятин. Служив стрільцем 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 68 окремої єгерської бригади.	02024-06-055 червня 2024	Загинув під час бойового завдання поблизу села Семенівка Покровського району на Донеччині
6 червня
18700		Сильчук Анатолій	51 рік, с. Щитинська Воля, Волинь. Солдат.	02024-06-066 червня 2024	Загинув 6 червня під час виконання бойового завдання
18701		Панас Тарас	5.07.1985, м. Львів. Навчався у Ліцеї №75 імені Лесі Українки Львівської міської ради. Здобув освіту у Львівському автомобільно-дорожньому коледжі Національного університету «Львівська політехніка». Впродовж останнього часу займався ремонтними роботами. Із початком повномасштабного вторгнення росії став на захист Батьківщини від загарбників. Після проходження навчань боровся із окупантами на Донеччині, Харківщині та Луганщині у лавах 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша ЗСУ. Обіймав посаду командира відділення. Під час виконання бойових завдань отримав серйозне поранення.	02024-06-066 червня 2024	Похорон відбувся 8 червня 2024. Залишилися мама, двоє дітей, брат, тітка і двоюрідні брат та сестра .
18702		Кармаліта Сергій	31 травня 1981, с. Закрівці Отинійської громади. Жив у Івано-Франківську. З 2014 року був учасником АТО/ООС, мав понад 15 бойових нагород. Під час повномасштабного вторгнення боєць служив головним сержантом взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки 109 батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс". Був тричі поранений, мав чотири контузії.	02024-06-066 червня 2024	Помер в Івано-Франківську під час відрядження з передової
18703		Дубук Ігор	23.03.1982, м. Львів. Навчався у Ліцеї №57 імені Короля Данила Львівської міської ради. Здобув вищу освіту на хімічному факультеті Національного університету «Львівська політехніка». Після завершення навчання працював у різних сферах діяльності у місті Львові. Із початком повномасштабного вторгнення рф став на захист держави від російських окупантів. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності Батьківщини на південному напрямку у лавах 15-ї бригади оперативного призначення НГУ.	02024-06-066 червня 2024	Похорон відбувся 10 червня 2024 року у Львові. Залишилися батьки, син, брат та дружина
18704		Лівач Ростислав («Рос»)	25.01.1987, м. Львів. Навчався у середній загальноосвітній школі №59 міста Львова. Займався в секції із фехтування, де став майстром спорту із фехтування на шаблі. Вищу освіту здобув у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського. Після завершення навчання займався підприємницькою діяльністю, де співпрацював з різними компаніями у сфері ІТ, експлуатації й обслуговування верстатів з числовим програмним управлінням та створював координатні верстати. Із початком повномасштабного російського вторгнення боронив Україну у лавах 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», а згодом – у складі 78-го окремого десантно-штурмовому полку «Герць». Нагороджений відомчою заохочувальною відзнакою Міністерства оборони України – медаллю «Хрест Десантно-штурмових військ». Виконував бойові завдання на території Донецької області.	02024-06-066 червня 2024	Похорон відбувся 12 червня 2024 року у Львові. Залишилися мати, батько, бабуся та брат
18705		Бойко Сергій («Муха»)	28 березня 1988, с. Гуменці. Після закінчення школи працював на різних роботах. Був учасником бойових дій у зоні проведення антитерористичної операції. Мобілізований до лав ЗСУ 9 лютого 2024 року. Спочатку служив у Кам'янці-Подільському. Рота "Дике Поле".	02024-06-066 червня 2024	Загинув біля села Мала Токмачка Запорізької області .
18706		Медведєв Роман Вячеславович	10 січня 1996, м. Кременчук. Навчався у ЗОШ № 1 та у Харківському національному університеті внутрішніх справ. Працював поліцейським у Кременчуці, а з 2021 року розпочав військову службу за контрактом. Старший солдат, старший оператор комплексу РЕБ. Батько Романа також служить в ЗСУ.	02024-06-066 червня 2024	Загинув в районі села Федорівка Бахмутського району Донецької області
18707		Дьомкін Сергій Іванович	1986, м. Миргород. Проживав на території Шишацької громади.	02024-06-066 червня 2024
18708		Дикопавленко Микола Олексійович	6 вересня 1975, м. Полтава. Молодший сержант, командир відділення інженерно-саперного взводу.	02024-06-066 червня 2024	Загинув в районі села Костянтинівка Покровського району Донецької області внаслідок мінометного обстрілу під час проведення мінування перед переднім краєм позиції
18709		Топчій Павло Петрович	27 квітня 2003, с. Ганнівка Височанської сільської ради Одеської області. 20 лютого 2024 уклав контракт на проходження військової служби та служив матросом у 38-ій бригаді морської піхоти.	02024-06-066 червня 2024	Загинув в Кринках Херсонської області
7 червня
18710		Сніткус Артур Романович («Снікерс»)	13 травня 1988, м. Тернопіль. Стиліст і художник. Був учнем Тернопільської обласної експериментальної комплексної школи мистецтв імені Ігоря Герети. У своїй творчості проявляв себе як відкрита квір-персона, постійно долучався до мистецьких майстерень у Києві, Одесі та інших містах. Знявся у фільмі "Зсув" (2016) Олексія Радинського. Долучився до лав ЗСУ до повномасштабного вторгнення.	02024-06-077 червня 2024	Загинув в Донецькій області. Похорон відбувся 13 червня 2024 року на Алеї Героїв Микулинецького кладовища м. Тернопіль .
18711		Лисак Вадим	50 років, селище Гребінки. У 2019 році, разом із сім’єю – дружиною, сином та донькою переїхав до Ірпеня, працював начальником відділу зв'язку у Києві. У серпні 2023 року долучився до війська. Проходив військові навчання в Україні та Німеччині. За час служби проявив себе як хоробрий та відповідальний боєць, за що згодом йому довірили посаду командира піхотної роти.	02024-06-077 червня 2024	Три місяці до смерті отримав осколкове поранення голови у Бахмутському районі. До останнього боровся за життя у лікарні під апаратом ШВЛ. Помер від отриманого на фронті поранення. Похорон відбувся 12 червня 2024
18712		Ціось Денис Валерійович («Ghost») Орден «За мужність» ІІІ ступеня Орден «За мужність» ІІ ступеня Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»	19.01.1988, с. Пушкіно, Уссурійський район, Приморський край. Згодом переїхав в м. Острог, Рівненська область. Навчався в Острозькому ліцеї №1. Потім продовжив навчання в ДПТНЗ «Острозьке ВПУ» та отримав спеціальність слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, водій автотранспортних засобів (категорії «В» і «С»). Працював  на станції технічного обслуговування в м. Рівне. Був мобілізований 19.03.2014 року. З 2015 року був учасником Антитерористичної операції. З 25.02.2016 року уклав контракт з 130-м окремим розвідувальним батальйоном, який дислокується в місті Дубно на Рівненщині, тим самим здійснив свою дитячу мрію – став професійним військовим. 16.10.2019 року був звільнений у запас. Проте за покликом серця та не зраджуючи дитячій мрії з листопада 2019 року уклав контракт з військовою частиною А1788 ССО. З початком повномасштабного вторгнення був направлений на захист Київської області. Старший сержант, командир 1-го відділення Групи спеціального призначення Військової частини А1788 ССО. Під час виконання бойового завдання отримав поранення, але після одужання відразу повернувся на службу. В вересні 2022р. забезпечував оборону та зачистку м. Балаклія, м. Ізюм, м. Куп'янськ Харківської області. З жовтня 2022р. брав участь в обороні міста-фортеці Бахмут Донецької області, де отримав ще одне поранення. В кінці грудня повернувся у стрій. Із квітня 2024 року стояв на обороні Харківської області.	02024-06-077 червня 2024	Загинув в районі с. Липці Харківської області, рятуючи побратима, отримав поранення несумісні з життям. Залишилася дружина, батьки та троє дітей. Похований в Острозі
8 червня
18720		Парамонов Іван Олександрович	17 січня 1996, м. Київ. Закінчив школу №89 у 2013 році. У волонтерство прийшов у 2015 році, коли долучився до відновлення шкіл у Станиці Луганській разом з ГО “Новий Донбас”. Випускник  програми «Управління неприбутковими організаціями» Інституту лідерства та управління УКУ (2021 р.),  виконавчий директор  ГО « Штука»  (раніше ГО  «Майстерня ідеї»), стипендіат нагороди «Світло Справедливості» за моральне, духовне та етичне лідерство. У часі навчання в УКУ брав участь в  академічній  мобільності до Католицького університету  Хорватії в Загребі та вивчав діяльність постконфліктних громад. Розробив стратегію розвитку ГО «Майстерня мрії» у своїй дипломній роботі  на базі досвіду хорватських та сербських організацій. У лютому 2024 добровільно вступив до лав ЗСУ.	02024-06-088 червня 2024	Загинув на Харківщині від поранень осколками в шию і серце. 12 червня 2024 відбулося прощання на Майдані Незалежності, потім відбулося поховання на Алеї Героїв на Лісовому кладовищі
18721		Ковалишин Роман	18.09.1975, м. Львів. Навчався у середній загальноосвітній школі №32 міста Львова. Проходив військову службу у лавах 1-го прикордонного загону ДПСУ. Працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Львівський бронетанковий завод» на посаді «слюсар з ремонту бронетехніки». З початком повномасштабного російського вторгнення повернувся до лав 1-го прикордонного загону ДПСУ, де виконував бойові завдання на території Донецької області.	02024-06-088 червня 2024	Похорон відбувся 12 червня 2024 року у Львові. Залишилися дружина, двоє дітей, мати та брат з дружиною
18722		Чепіль Юрій	2.05.1978, м. Львів. Навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №36 міста Львова. Професійно-технічну освіту за спеціальністю «столяр з виготовлення художніх меблів» здобув у Професійно-технічному училищі №17 міста Львова (зараз – Ставропігійське вище професійне училище). Працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ОЗДОББУД», ТзОВ «ДІ.ВІ. ЕС» та ТзОВ «Завод Стеко». Під час повномасштабного вторгнення російської федерації захищав Україну у складі військової частини А4821 Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Харківському, Запорізькому, Донецькому напрямках.	02024-06-088 червня 2024	Похорон відбувся 12 червня 2024 року у Львові. Залишилися дружина, донька, мати, бабця, сестра та племінник
18723		Савчук Андрій	13.12.1990, м. Львів. Навчався у Ліцеї № 52 Львівської міської ради. Здобув освіту у Державному навчальному закладі «Ставропігійське вище професійне училище м. Львова». Працював спершу на гуртовому ринку сільськогосподарської продукції «Шувар», а впродовж останнього періоду – на місцевому поліграфічному підприємстві. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від російських загарбників. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави у складі 111-ї окремої бригади територіальної оборони.	02024-06-088 червня 2024	Похорон відбувся 18 червня у Львові. Залишилися мама та молодший брат з родиною
18724		Лема Василь («Патрік») Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»	28.02.1990, м. Стрий Львівської області. Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №55 м. Львова та Львівській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 44 ім. Т.Г.Шевченка. Здобув освіту у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг». Після завершення навчання працював у ресторанній сфері, а згодом — на виробництві у Польщі. Після 24 лютого 2022 повернувся з-за кордону та добровільно став на захист держави від окупантів. Виконував бойові завдання на південному та східному напрямках у складі 140-го окремого розвідувального батальйону морської піхоти ЗCУ. Обіймав посаду радиста-розвідника роти спеціальної розвідки. За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками, зокрема Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».	02024-06-088 червня 2024	Похорон відбувся 18 червня у Львові. Залишилися батьки, сестра та брат .
18725		(«Ліпший») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	29 років, м. Горішні Плавні. Після закінчення загальноосвітньої школи №5 здобув освіту в Політехнічному технікумі. Працював рятувальником у рятувальній службі Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Після початку повномасштабної війни пішов захищати країну в складі в/ч А4788 Сил спеціальних операцій ЗСУ. Спочатку обіймав посаду гранатометника, згодом став бойовим медиком розвідувального взводу розвідувальної роти.	02024-06-088 червня 2024	Загинув внаслідок артилерійського обстрілу в районі острова Козацький у Херсонській області. Похований на Алеї Слави рідного міста. Залишились батьки та сестра .
18726		Пилипишин Андрій	5.02.1988, м. Львів. Навчався у Ліцеї №70 Львівської міської ради, згодом вступив до Заставненського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Львівської області. Після завершення навчання працював на пекарні у Львові. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від російських окупантів. Виконував бойові завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності держави на Донеччині у складі 67-ї окремої механізованої бригади.	02024-06-088 червня 2024	Похорон відбувся 19 червня 2024 в місті Львів. Похований на Личаківському цвинтарі. Залишилися бабуся, мама, дружина, троє дітей та сестра .
18727		Ворона Андрій	м. Кривий Ріг. Був екскаваторником. У нього стаж 22 роки.	02024-06-088 червня 2024	Загинув на Запорізькому напрямку. Залишилися донька, син та дружина
9 червня
18730		Варення Святослав («Свят»)	13 листопада 1977. Долучився до Пласту в 1995 році. Активний учасник Помаранчевої та Революції Гідності. Працював економістом, пізніше займався цивільними дронами у Dronarium Україна. Навесні 2022 зголосився добровольцем до війська. Вступив до 49-го окремого штурмового батайльону «Карпатська Січ». Брав участь у боях за Київщину, Луганщину, Лиман, а також воював на Куп`янському напрямку.	02024-06-099 червня 2024	Загинув внаслідок прямого попадання в бліндаж при обороні Часового Яру
18731		Тяжлов Євген Андрійович Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»	18 квітня 1993, с. Сазонівка Оржицької громади. Навчався у Чевельчанській школі та в одному з черкаських ПТУ, де здобув професію плиточника-облицювальника. Працював охоронцем на молочно-товарній фермі групи «Кернел», згодом — фермерського господарства «Світанок». У вересні 2022 року мобілізований до лав ЗСУ. За успішне виконання бойових завдань нагороджений Золотим хрестом — почесною відзнакою головнокомандувача ЗСУ. Молодший сержант, командир відділення артилерійської батареї аеромобільного батальйону.	02024-06-099 червня 2024	Загинув в районі села Катеринівка Мар’янського району Донецької області
18732		Рідкобород Микола Миколайович Нагрудний знак «Учасник АТО»	3 листопада 1986, м. Хорол. Навчався у школі № 4, здобув професійно-технічну освіту за спеціальністю слюсаря з ремонту с/г техніки. Після строкової служби працював на Хорольському елеваторі та трактористом у ТОВ «Астарта-Прихоролля». Вперше став до лав ЗСУ у 2015 році й понад 5 років життя віддав захисту Вітчизні в зоні проведення АТО/ООС. У 2020 році повернувся в рідний Хорол. Два роки пропрацював у дорожній компанії «Онур» на Київщині. З перших днів повномасштабного вторгнення повернувся на службу: спочатку ніс варту на блокпостах. Згодом брав участь у будівництві фортифікаційних споруд на підступах до ЧАЕС. Після проходження військової підготовки в Англії, захищав країну від рашистських окупантів на Харківському, Авдіївському, Бахмутському напрямках. Мав низку нагород та відзнак за зразкове виконання військового обов’язку: нагрудний знак «Учасник АТО», медаль «Ветеран війни», іменний годинник голови Львівської облради за участь в АТО. Старший солдат, водій-гранатометник Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького.	02024-06-099 червня 2024	Загинув біля м. Святогірськ Краматорського району Донецької області. Залишилися батьки, брат, сестра, дружина та донька
18733		Дорошенко Руслан Федорович Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»	29 серпня 1978, с. Войниха Лубенського району. Закінчив місцеву школу та ПТУ № 53, де здобув спеціальність тракториста. Працював на залізниці та на Лубенському меблевому комбінаті. Певний час жив із сім’єю і працював у Києві. Був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест» та пам’ятним знаком «43 окрема артилерійська бригада імені Гетьмана Тараса Трясила». Солдат, номер обслуги гармати самохідно-артилерійського дивізіону.	02024-06-099 червня 2024	Загинув у селищі Шевченко Донецької області
18734		Грик Микола	1990, м. Калуш. Довгий час проживав в Білорусі. Повернувся захищати Україну	02024-06-099 червня 2024
18735		Міхєєва Дар`я Вікторівна («Кармен») Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»	21 липня 1979, м. Запоріжжя. Навчалася у школі №75 у Запоріжжі. Медикиня, молодший сержант. У 2023 році військова була нагороджена нагрудним знаком "Золотий хрест".	02024-06-099 червня 2024	Загинула під час виконання бойового завдання внаслідок ракетно-артилерійського обстрілу зі сторони російських окупаційних військ на Куп’янському напрямку на передовій під час виконання бойового завдання. Похорон відбувся 13 червня 2024 .
18736		Птиченко Роман	с. Завалля Кіровоградська область. Молодший сержант.	02024-06-099 червня 2024
18737		Лілісон Євген	13.08.1990, селище Новоолексіївка Херсонської області. Навчався у Новоолексіївському ліцеї №1 Генічеської міської ради. Після завершення навчання працював у сфері надання послуг з охорони власності у Новоолексіївці. Із початком повномасштабного вторгнення, через партизанську діяльність проти ворога, був змушений покинути рідне селище. Спершу проживав у Дніпрі, а згодом перебрався до Львова. Тут проходив військовий вишкіл, після завершення якого вирушив до міста Болград Одеської області, де вступив до лав 88-го окремого батальйону морської піхоти 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського Військово-морських сил ЗСУ. Боронив державу на території Донецької та Запорізької областей, був нагороджений відомчою медаллю Міністерства оборони України «За поранення».	02024-06-099 червня 2024	Похорон відбувся 28 червня 2024 у Львові
18738		Шапочка Роман	м. Бровари. командир аеромобільного відділення аеромобільної роти	02024-06-099 червня 2024	Загинув в районі населеного пункту Білогорівка Лисичанського району Луганської області.
18739		Собченко Юрій Борисович	8 травня 1975, с. Черняхів Житомирської області. Стрілець-санітар 3-го механізованого відділення 1 механізованого взводу 3-ї механізованої роти 2 механізованого батальйону 67ОМБр.	02024-06-099 червня 2024	Терни Краматорського району Донецької області
18740		Легар Роман («Ісус»)	7 січня 1999, м. Бровари. Навчався у школі #2 (Торгмаш). До війни працював програмістом. У 2017 їздив на протести в Білорусь. У 2023 році спершу долучився до ТРО, потім перевівся в бригаду «Азов». Боєць групи спеціального призначення «Контакт12» бригадної артилерійської групи, пілот FPV-дронів.	02024-06-099 червня 2024	Загинув у районі н.п.Григорівка Бахмутського району Донецької області. Похорон відбувся 14 червня 2024 .
10 червня
18750		Коханівський Микола Миколайович («Буревій») Медаль «За жертовність і любов до України»	25 травня 1971, Приазовське, Запорізька область. У січні 2014 встановив намет на Хрещатику та створив Першу Київську сотню ОУН ім. Євгена Коновальця. Був учасником боїв на Грушевського та Інститутській, в тому числі 18—19 лютого 2014 року на Майдані Незалежності. Загалом, під час революції був поранений 8 разів. Командир добровольчого батальйону ОУН. У 2014 році воював у Бахмуті. У 2016 році Коханівський та його громадська організація ініціювали регулярні масові акції прямої дії щодо московських фінансових установ: "Сбербанку Росії" та "Альфабанку". У лютому 2022 року його батальйон обороняв Лютіж у Київській області, згодом брав участь у боях на Донеччині.	02024-06-1010 червня 2024	Загинув біля Вовчанська в окопі
18751		Федосенко Арсен Петрович	21 вересня 1977. До ЗСУ приєднався навесні 2022 року. Був протягом кількох місяців військовослужбовцем 518-го батальйону у складі 1-ї окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна. Згодом капітан Арсен Федосенко служив фотографом у Медіацентрі СтратКому ЗСУ, фотографував воєнні злочини росіян.	02024-06-1010 червня 2024	Загинув 10 червня 2024 року на Харківщині внаслідок удару керованої авіабомби
18752		Дубеня Святослав	27 лютого 1997, с. Підмихайля Новицької громади. Його мобілізували до лав ЗСУ влітку 2023 року. Служив у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила.	02024-06-1010 червня 2024	Помер 10 червня 2024 року у лікарні міста Дніпро після важких поранень, отриманих під час бойових завдань в місті Часів Яр на Донеччині. Залишилися батьки, дружина, дворічна донечка та сестра .
18753		Ленда Вадим Григорович	14 грудня 1985, с. Попівка Оржицької громади. Навчався у місцевій школі. Закінчив курси тракториста. Потім працював у Комишнянському лісництві, а згодом — у ТОВ «Батьківщина-Нива». З осені 2023 року продовжив трудову діяльність у виробничо-господарській фірмі «СПМК-516 ЛТД». Солдат, водій кулеметного взводу роти вогневої підтримки.	02024-06-1010 червня 2024	Загинув в районі селища Новодонецьке Волноваського району Донецької області
18754		Кока Микола Григорович Нагрудний знак «За доблесну службу»	16 березня 1978, с. Піски Лубенського району. Закінчив Засульську школу, а потім ПТУ № 53 у селі Войниха, де отримав професію тракториста-машиніста. Працював у ТОВ «Фактор», на Укрзалізниці, у ТОВ «Екотеплоресурс» на Київщині. У березні 2023 року став на захист України. Молодший сержант, мінометник НГУ. Спочатку воював поблизу Кремінної на Луганщині, а згодом на найгарячішому Харківському напрямку. Був нагороджений відомчою відзнакою — нагрудним знаком «За доблесну службу».	02024-06-1010 червня 2024	Загинув в районі села Липці Харківської області
18755		Ковтун Роман Миколайович	Проживав у Сєвєродонецьку. З початку повномасштабного наступу у березні 2022 року разом з тіткою виїхав до Полтави. Згодом родина переїхала до Кременчука і разом облаштовували нове місце проживання. У листопаді 2023 долучився до лав ЗСУ і звільняв рідну Луганщину. У лютому отримав поранення, але після шпиталю повернувся до військової частини.	02024-06-1010 червня 2024	Загинув на Запорізькому напрямку
18756		Авраменко Дмитро Борисович	15 лютого 1996, м. Кременчук. Був сиротою, бо мати померла від хвороби у дитинстві. Його виховувала бабуся. Солдат	02024-06-1010 червня 2024	Загинув в районі села Степова Новоселівка Куп’янського району Харківської області
18757		Дидяк Олексій	18 серпня 2000, селище Борова. Після школи навчався у Київському вищому професійному училищі будівництва і дизайну, де здобув професію електромонтажника та електрозварювальника. У 2020 році був призваний на строкову службу в лавах НГУ, отримав звання "старший солдат". 5 жовтня 2022 року Олексій підписав контракт, проходив службу в бригаді оперативного призначення Нацгвардії. 23 лютого 2024 отримав осколкове поранення внаслідок застосування FPV-дрону. Після одужання повернувся до служби. В травні 2024 року перевівся до відділення розвідувальних безпілотних комплексів взводу безпілотних комплексів спеціального призначення батальйону оперативного призначення НГУ.	02024-06-1010 червня 2024	Загинув внаслідок застосування противником FPV-дрону на Запорізькому напрямку.
18758		Гудзоватий Ігор («Бекс»)	15.07.1988, м.Івано-Франківськ. Жив у селі Остриня. Бойовий медик, молодший сержант.	02024-06-1010 червня 2024
18759		Cерко Роман («Серго»)	4 жовтня 1989. 6 березня 2022 р. мобілізований до лав Збройних сил України. Солдат розвідник 42 батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Спершу проходив службу на Рівненщині, де займався доглядом за зброєю в арсеналі. Паралельно здобував знання з підготовкою дронів. Сам замовляв деталі та складав і лагодив дрони в домашніх умовах. Отримав відзнаку «Захисник України». Із загостренням боїв на Харківському напрямку направлений для бойових дій за місто Вовчанськ. Періодично евакуйовував поранених та загиблих.	02024-06-1010 червня 2024	під час супроводу групи військових на позиції міста Вовчанськ потрапив під ворожий артилерійський обстріл. Тіло понад пів року знаходилось на ДНК експертизі. Слідчі дії підтвердили загибель 21 січня 2025
11 червня
18770		Рязанцева Олександра Юріївна («Ялта»)	2 червня 1984, Крим. За порадою Андрія Кузьменка стала стилістом потроху й дійшла до того, що я стала в 5 найкращих стилістів України й РФ. Працювала стилісткою, одягаючи, зокрема, акторів "Кварталу 95" і президента України Володимира Зеленського та ведучих телешоу Орел і Решка. Коли вона везла костюми до Жовтневого палацу вночі 30 листопада, вона стала свідком побиття студентів на Майдані Незалежності. Під час Революції Гідності вона витягувала поранених на вулиці Інститутській. У березні 2014 року Шура разом з іншими активістками вирушила до Криму, який вже був окупований російськими військовими без розпізнавальних знаків. На одному з блокпостів їх затримали, і вона провела п’ять днів у полоні. До повномасштабного вторгнення РФ вона відкрила власну костюмерну і працювала з відомими артистами: з гуртами Бумбокс, O’Torvald і Kozak system, співачками Тіною Кароль та Ламою, з журналом Viva. 9 березня 2022 приєдналася до лав ТРО. Виконувала завдання в Київській області та під Бахмутом.	02024-06-1111 червня 2024	Померла від серцевої недостатності в навчальному центрі в Житомирській області
18770		Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»	4 листопада 1982, с. Дроздовичі Городоцької громади. Був мобілізований в 2014році брав участь в АТО пройшов Іловайський котел отримав Учасника Бойових Дій і медаль учасника АТО. Мобілізований в 2022-му році. Брав участь у боях в селах Благодатне і Партизанськ на Херсонщині. На Донецькому напрямку в м. Бахмут, с. Діброва, с. Терни на Лиманського напрямку.	02024-06-1111 червня 2024	Загинув 11 червня 2024 року поблизу с. Нововодяне на Сватівському напрямку Луганської області від скиду боєприпасу з дрону. Похорон відбувся 15 червня 2024. Залишилися мати,дружина і двоє синів .
18771		Орден «За мужність» ІІІ ступеня	15 травня 1974, с. Угорники Коломийського району. Служив з 2 червня 2022 року навідником 140 роти охорони військової частини А0742, Коломийський аеродром. Солдат.	02024-06-1111 червня 2024	Загинув внаслідок вогневого зіткнення із російськими військами. Він отримав поранення, несумісне з життям. Залишилися дружина і три доньки
18772		Приймачук Орест	м. Коломия. На початку повномасштабного вторгнення РФ пішов воювати. Служив розвідником у зенітному артилерійському взводі.	02024-06-1111 червня 2024	Загинув у бою у місті Вовчанськ на Харківщині
18773		Погорілець Ігор	1.03.1972, с. Підгородне, Тернопільський район. Був мобілізований на військову службу в липні 2023 року. Сержант, командував піхотним відділенням.	02024-06-1111 червня 2024	Загинув 11 червня поблизу населеного пункту Кам’янське Запорізької області
18774		Саковський Владислав	25 років, м. Ковель.	02024-06-1111 червня 2024	Загинув під час виконання бойового завдання біля села Терни Краматорського району Донецької області. Залишилися батьки, брат, дружина і донька
18775		Кашараба Роман Іванович	22.06.1974, с. Посухів. Навчався в Посухівській початковій школі та Потуторській ЗОШ. Строкову службу проходив у 1992-94 роках. Працював в побутовій сфері та в будівельній галузі. 26 січня 2023 року – мобілізований до лав ЗСУ. Військовослужбовець військової частини А4447.	02024-06-1111 червня 2024	Загинув на Донеччині
18776		Мельничук Микола	м. Збараж, Тернопільська область.	02024-06-1111 червня 2024
18777		Орден «За мужність» ІІІ ступеня	23 вересня 1993, м. Кривий Ріг. Після закінчення школи навчався в Криворізькому автотранспортному технікумі. У 2017 році закінчив Криворізький професійний гірничо-технологічний ліцей, проходив виробничу практику на Криворізькому залізорудному комбінаті учнем машиніста бурової установки дільниці №24 шахти "Козацька" (на той час – "Гвардійська"). В цивільному житті працював машиністом бурової установки КЗРК. 3 січня 2023 мобілізований до лав ЗСУ. Служив мотористом першого відділення взводу механізації другої ШВР військової частини Т0400, 1936 окремий батальйон механізації.	02024-06-1111 червня 2024	Загинув внаслідок поранень, спричинених вибухами та уламками в зоні проведення бойових дій у селищі Степногірськ Запорізької області .
18778		Орден «За мужність» ІІІ ступеня	17 червня 2003, 20 років, с. Олексіївка Маразліївської сільської громади, Одещина. Закінчив місцеву школу. Ніс службу у спеціалізованому військовому формуванні, яке входить до системи Міністерства оборони – у Державній спеціальній службі транспорту.	02024-06-1111 червня 2024	Загинув в районі населеного пункту Степногірськ Запорізької області
12 червня
18788		Шевцов Михайло	26.10.1976, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №72. Згодом здобув професійно-технічну освіту у колишньому Професійно-технічному училищі №38 у Львові. Після завершення навчання працював у Приватному акціонерному товаристві «Львівський електроламповий завод «Іскра», а впродовж останнього часу – у сфері надання послуг з охорони власності. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від російських окупантів до лав 67-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави на Харківщині та Луганщині.	02024-06-1212 червня 2024	Похорон відбувся 26 червня 2024. Залишилися мама, дружина та сестра .
18789		Шевко Володимир	15 листопада 2005, м. Ковель. Солдат, наприкінці лютого 2024 року підписав контракт, долучившись до лав 3-ї окремої штурмової бригади.	02024-06-1212 червня 2024	Загинув біля села Нововодяне Сватівського району Луганської області .
18790		Балатюк Віктор	м. Коломия. Служив у 43 окремій механізованій бригаді. Боронив українські землі на Харківщині.	02024-06-1212 червня 2024
18791		Яковлєв Максим	2003 р.н., загинув внаслідок отриманих травм.	02024-06-1212 червня 2024
18792		Зеленський Василь Васильович	7 січня 1980, с. Греблі Семенівської громади. Його дитинство і юність минули в с. Товсте. У 1996 році він закінчив Товстівську восьмирічну школу. Навчання продовжив у професійно-технічному училищі міста Кременчука, де здобув професію столяра. Наприкінці 1990-х проходив строкову службу в лавах Збройних сил України. З 2011 по 2017 роки трудився у ФГ «Товсте». З 2017 року працював на автозаправній станції. Солдат, кулеметник стрілецької роти.	02024-06-1212 червня 2024	Загинув внаслідок тяжких поранень, отриманих під час боїв у районі села Уманське Покровського району Донецької області
18793		Гавриленко Петро Михайлович.	1977, с. Постав-Мука Чорнухинської громади. Старший солдат	02024-06-1212 червня 2024
18794		Яцик Михайло	32 роки, с. Бучали Комарнівської громади. Воював у складі Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького.	02024-06-1212 червня 2024	Помер 12 червня 2024 року в лікарні міста Харкова від травм, отриманих у бою біля Вовчанська
18795		Зосімчук Максим («Дум»)	2001, с. Великі Цепцевичі, Рівненська область. Останнім часом працював у Монобанку. Був стрільцем-санітаром 2-го відділення 1-го взводу 1-ї роти 5-го батальйону спеціального призначення бригади НГУ АЗОВ, служив за контрактом.	02024-06-1212 червня 2024	Загинув під час виконання бойових завдань, внаслідок обстрілу противником позицій з реактивної системи залпового вогню під час бою на території Серебрянського лісництва у районі Григорівки на Сіверському напрямку. Похований в рідному селі .
18796		Щерба Роман	37 років, м. Борислав. У травні 2022 року вступив до лав ЗСУ. Служив у складі Мукачівського прикордонного загону.	02024-06-1212 червня 2024	Загинув від отриманих травм поблизу Вовчанська
18797		Дедюля Роман	22 роки, с. Нове Місто Добромильської громади. Був заступником начальника прикордонної застави з морально-психологічного забезпечення, воював у розвідувальній прикордонній заставі другої прикордонної комендатури швидкого реагування Першого прикордонного загону Державної прикордонної служби України військової частини 9937.	02024-06-1212 червня 2024	Загинув 12 червня 2024 року поблизу села Шабельне Харківської області
18798		Луців Василь Володимирович	26 липня 1984, Байківці. У 2003 році закінчив Тернопільське ВПУ №4 за спеціальністю столяр. Мобілізований 23 березня 2022 року. Був солдатом 107-ї реактивної Кременчуцької бригади. був водієм-майстром відділення технічного обслуговування автомобільної техніки.	02024-06-1212 червня 2024
18799		Волков Микола	м. Буча, Київська область. Служив в АТО в 2014 році. Командир кулеметного взводу.	02024-06-1212 червня 2024	Отримав важкі поранення під Бахмутом, після чого був направлений на лікування. Помер 12 червня 2024 року в Центральному військовому шпиталі міста Києва
18800		Щетінін Максим	44 роки, м. Запоріжжя. Командир відділення 36-ї бригади морської піхоти. До повномасштабної війни працював в акціонерному товаристві (АТ) "Запорізький Завод Феросплавів" (Запорізький феросплавний завод). Пройшов трудовий шлях від горнового до начальника зміни.	02024-06-1212 червня 2024	Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Вовчанські Хутори Харківської області. Потрапив під російський артилерійський обстріл і отримав смертельне уламкове поранення
13 червня
18800		Рибалко Святослав Володимирович	7 вересня 1976, м.Мерефа Харківська область. У 1993 році завершив навчання у Мереф’янській Середній школі №2 та вступив до Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія», який успішно закінчив у 1998 році, отримавши повну вищу освіту. Після закінчення вишу працював провідним інженером відділу матеріально-технічного постачання ВАТ транспортного будівництва «ПІВДТРАНСТЕХМОНТАЖ», а з 2004 року – директором приватного підприємства «Ностро». Мав хист до спорту, завзято тренувався та отримав звання майстра спорту з боротьби. 17 квітня 2023 року вступив до лав ЗСУ. Вірно служив Батьківщині солдатом 1-го відділення 1-го взводу зенітно-артилерійської батареї в/ч А1376.	02024-06-1313 червня 2024	Загинув під Волновахою Донецька область.
18801		Бєляков Віталій	51 рік, Бориспіль. Капітан, начальник групи регламенту та ремонту авіаційного озброєння і десантного обладнання технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки. Як кадровий військовий, повномасштабне вторгнення РФ разом з колегами-військовими зустрів на службі у Мелітополі на посаді начальника групи регламенту та ремонту авіаційного озброєння і десантного обладнання технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки.	02024-06-1313 червня 2024	Похований на Рогозівському кладовищі у місті Бориспіль .
18802		Шутяк Назар	39 років, с. Суховоля Зимноводівської громади. Був учасником АТО. З перших днів повномасштабного вторгнення долучився до ЗСУ як доброволець.	02024-06-1313 червня 2024	Помер 13 червня 2024 року під час лікування у Військово-медичному клінічному центрі Східного регіону військової частини А4615 .
18803		Моргало Віктор Васильович	11 травня 1967, Байковецька громада, Тернопільщина. Працював у комунальному підприємстві "Байковецьке"	02024-06-1313 червня 2024	Загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині .
18804		Ошкодер Анатолій	5 червня 1973, м. Ладижин. З 1980 по 1988 рік навчався в Ладижинській загальноосвітній школі №1. У 1991 році закінчив Крижопільське професійно-технічне училище та влаштувався на Ладижинську ТЕС. Паралельно з роботою навчався у Ладижинському фаховому коледжі Вінницького національного аграрного університету. У 2005 році він отримав диплом техніка-електрика. Понад 30 років свого життя Анатолій присвятив енергетиці. Тривалий час працював електрослюсарем. Потім – машиністом крана. 18 квітня 2022 року він був призваний до лав Збройних Сил України. Служив водієм снайперського відділення. Разом з побратимами він стримував ворожу навалу на Донецькому напрямку.	02024-06-1313 червня 2024	Загинув поблизу населеного пункту Нова Полтавка Краматорського району
18805		Половинко Руслан Віталійович	7 червня 2001, с. Забережжя. Навчався в сільській школі, опісля в Богородчанському професійному ліцеї. Згодом родина переїхала проживати в Первомайськ, де Руслан продовжив навчання. У 2020 році пішов на строкову службу. 30 грудня 2021 року звільнився і почав працювати в Олексіївській ТГ Харківської області.	02024-06-1313 червня 2024	Загинув біля с. Тернове Харківської області
18806		Ковалевич Сергій («Гугл»)	26 жовтня 1976, м. Рівне. Спочатку навчався у рівненській школі №8, а в старших класах — у селі Глинне Рокитнівського району. Після цього служив в армії протягом двох років. На початку повномасштабного вторгнення Сергій разом із братом Олегом були в Польщі. Олег повернувся до України наступного ж дня, а менш ніж за місяць Сергій також повернувся, щоб стати на захист держави. Спочатку було злагодження та навчання на полігоні, після чого він почав виконувати бойові завдання. У липні 2022 року отримав поранення, але це не зупинило його від повернення на фронт.	02024-06-1313 червня 2024	Загинув внаслідок мінометного обстрілу на Донеччині. Похований на Алеї Героїв кладовища "Нове"
18807		Колесніков Віталій («Граф»)	56 років, м. Кривий Ріг. Служив в Афганістані. Добровольцем пішов на фронт у березні 2022 року, служив командиром протитанкового відділення.	02024-06-1313 червня 2024	Отримав важкі поранення на початку червня поблизу Костянтинівки. Помер в лікарні Мечнікова у Дніпрі
18808		Зеленько Олександр Володимирович	21 грудня 1977, с. Устя. Сержант, 144ОПБр	02024-06-1313 червня 2024	Загинув під час боїв в с. Георгіївка, Донецька область .
14 червня
18819		Озімко Роман Мирославович		02024-06-1414 червня 2024
18820		Козимка Назарій	24 роки, селище Гірник Червоноградської громади. Був старшим солдатом, оператором відділення радіорозвідки 110 окремої механізованої бригади.	02024-06-1414 червня 2024	Загинув 14 червня біля села Новоолександрівка на Донеччині
18821		Бокієв Олег Олександрович («Борода»)	12 липня 1991, старший навідник 1 відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки 2 десантно-штурмового батальйону старший солдат. З 2015 року стояв на захисті держави. У Захисника залишилися батьки похилого віку та дружина з дитиною.	02024-06-1414 червня 2024	Загинув під час штурмових дій противника в районі с. Костянтинівка (Покровський район). Попрощалися з загиблим Героєм 19 червня в с.Новогригорівка (Новоукраїнський район).
18822		Попик Андрій	25.01.1984, с. Дев’ятники Львівської області. Навчався у Середній загальноосвітній школі №22 ім. Василя Стефаника міста Львова. Згодом вступив до Вищого професійного училища №36 міста Львова (сьогодні – Львівський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу НУХТ), де здобув освіту техніка-технолога за спеціальністю «Виробництво молочних продуктів». Далі продовжив навчання у Національному університеті харчових технологій за напрямом підготовки «Харчова технологія та інженерія», отримав кваліфікацію бакалавра з харчової технології та інженерії. Працював за спеціальністю у Приватному акціонерному товаристві «Львівський міський молочний завод» та у ПрАТ «Концерн Хлібпром». Впродовж 2013-2022 років працював у Польщі. У той самий час розпочав навчання на асистента лікаря-стоматолога. Після 24 лютого 2022 повернувся з-за кордону. Виконував бойові завдання у складі 15-ї бригади оперативного призначення НГУ («Кара-Даг»). Проходив військову службу на посаді командира 2-го відділення розвідувальних безпілотних комплексів взводу безпілотних комплексів спеціального призначення. Боронив державу на території Запорізької області.	02024-06-1414 червня 2024	Похорон відбувся 20 червня 2024 у Львові. Залишилися мама і сестра .
18823		Остапенко Володимир Павлович	с. Згурівка Київська область. Снайпер-розвідник.	02024-06-1414 червня 2024	Загинув біля населеного пункту Новоолександрівка Покровського району Донецької області внаслідок ворожих мінометного та артилерійського обстрілів
15 червня
18840		Баб’як Ярослав	с. Бистриця Дрогобицького району. Служив у 24 окремій механізованій бригаді імені короля Данила. Був стрільцем стрілецького батальйону військової частини А0998.	02024-06-1515 червня 2024	Загинув 15 червня 2024 року через артилерійський обстріл біля Часового Яру Донецької області
18841		Горак Андрій	13 листопада 1973, с. Надітичі Розвадівської громади. Солдат, розвідник 3-го розвідувального відділення 1-го механізованого батальйону в/ч А0536.	02024-06-1515 червня 2024	Загинув в районі населеного пункту Басівка Сумської області
18842		Стефанишин Тарас Степанович	1982, Львівська область. Служив у Другому єгерському батальйоні військової частини А4056, 68 ОЄБр.	02024-06-1515 червня 2024	Загинув поблизу населеного пункту Новоселівка Перша Донецької області внаслідок мінно-вибухової травми отримавши несумісні з життям поранення. Похорон відбувся 18 червня 2024 .
18843		Мельник Андрій		02024-06-1515 червня 2024	Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу села Водяне на Донеччині
18844		Митюк Ярослав Ярославович («Патрік»)	6.02.1996, с. Добряни, Львівський район. Після закінчення школи переїхав до Португалії, де вже мешкали його батьки. Перед початком повномасштабної війни повернувся в Україну. Одружився. Проживав у селищі Долиняни Львівської області. Займався будівельними роботи, укладанням бруківки.	02024-06-1515 червня 2024	Загинув 15.06.2024 в н.п Нововодяне, Сватівського рн, Луганської області від мінометного обстрілу. Похований в рідному селі Добряни, Львівської області. Залишились батьки, брат, дружина та донька, якій на момент загибелі тата був лише рік .
16 червня
18860		Приступа Ігор Миколайович («Корнет») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	29 грудня 1978, м. Луцьк. Долучився до Пласту на початку 1990-х. Учасник АТО. Активний волонтер. Головний сержант роти ударних безпілотних комплексів 25 ОПДБр.	02024-06-1616 червня 2024	Загинув при виконанні бойового завдання
18861		Лук`янюк Микола В’ячеславович	25 листопада 1996, с. Комарове Ратнівської громади. У 18 років залишив університет та добровольцем пішов захищати Батьківщину від російських окупантів в АТО. Він мав численні нагороди та знищив велику кількість ворожої техніки та особового складу. Старший сержант 3ОШБр.	02024-06-1616 червня 2024
18862		Мхітарян Рубен-Владислав Олександрович	25.08.1992, м. Львів. Навчався у Ліцеї №52 Львівської міської ради. Здобув освіту у Вищому професійному училищі №20 міста Львова. Після завершення навчання почав займатися будівельно-ремонтними роботами. Спершу працював у Франції, а згодом продовжив займатися ремонтами у Львові. Із початком повномасштабного вторгнення рф став на захист Батьківщини від загарбників. Після завершення вишколу проходив військову службу на посаді бойового медика у складі 46-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Виконував завдання на території Запорізької і Донецької областей та двічі отримував складне поранення.	02024-06-1616 червня 2024	Похорон відбувся 19 червня у Львові. Залишилися батьки, дві сестри та племінниця .
18863		Генелюк Микола	Волинь. Був заступником командира бойової машини навідником-оператором.	02024-06-1616 червня 2024	Загинув під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку
18864		Долбнєв Дмитро	21.09.1980, м. Львів. Навчався у місцевій Середній загальноосвітній школі. Здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка». Після завершення навчання займався ремонтними роботами у місті Львові. Із початком повномасштабного вторгнення рф став на захист держави від російських загарбників. Боронив суверенітет та територіальну цілісність України на південному напрямку у лавах 33-ї окремої механізованої бригади.	02024-06-1616 червня 2024	Похорон відбувся 1 липня у Львові. Залишилася сестра
18865		Шубін Едуард	20 років, с. Козача Лопань. Більшу частину життя прожив у Дергачах, де закінчив ліцей №3. Після закінчення школи чоловік здобував освіту у навчальному закладі «Регіональний центр професійної освіти будівельних технологій Харківської області», отримав спеціальність слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів та водія автотранспортних засобів категорії "С". У листопаді 2021 року проходив військову строкову службу у 1-й Президентській бригаді оперативного призначення НГУ імені гетьмана Петра Дорошенка. На початку повномасштабного вторгнення перебував у Київській області, брав участь у героїчних оборонних операціях в Гостомелі, Ірпені, Мощуні та Бучі. У грудні 2022 року захисник перевівся до 13-ї бригади НГУ «Хартія», разом з побратимами воював на ділянці фронту Лиман-Кремінна, а з червня 2024 року – на Харківському напрямку.	02024-06-1616 червня 2024	Загинув на Харківщині поблизу селища Липці. Залишились мати Тетяна, батько Олександр та брат Вадим .
18866		Гембич Микола	19 грудня 1979, с. Верхнє Висоцьке на Турківщині у багатодітній сім’ї. Після одруження переїхав до Стрия, працював на Стрийському ВРЗ. Впродовж 2015-16 років учасник АТО. На початку повномасштабного вторгнення знову мобілізований у лави ЗСУ. Сержант, командир бойової машини – командир механізованого відділення.	02024-06-1616 червня 2024	Зник безвісти 16.06.24 після бою на Донеччині. Тіло Героя вдалося знайти та ідентифікувати
18867		Руденко Михайло Олександрович	с. Красна Слобідка	02024-06-1616 червня 2024	Загинув поблизу села Нововодяне Сватівського району Луганської області. Похорон відбувся 16 вересня 2024
18868		Гук Олексій Михайлович («Юрист»)	15.12.1977, м. Київ. Молодший сержант, командир відділення.	02024-06-1616 червня 2024	Загинув під час мінометного обстрілу поблизу н.п. Нововодяне, Сватівського району, Луганської області. Похований у м.Києві на Алеї Слави Лісового кладовища
18869		Дупак Олександр Миколайович	1.3.1996, м. Полтава. Командир відділення інженерно саперного взводу аеромобільного батальйону, старший солдат.	02024-06-1616 червня 2024	Загинув внаслідок артилерійського та мінометного обстрілу в Донецькій області
18870		Мох Андрій	17.01.1997, м. Львів. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся з Республіки Польща та добровільно став на захист Батьківщини від російських загарбників до лав 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша	02024-06-1616 червня 2024	Залишилися батьки, брат, тітки та двоюрідні сестри з родинами
17 червня
18880		Хемій Любомир	29.09.1986, м. Львів. Навчався у Ліцеї №21 Львівської міської ради та у Навчально-виховному комплексі «Інженерно-економічна школа - Львівський економічний ліцей». Здобув ступінь магістра у колишньому Університеті банківської справи. Після завершення навчання працював у торговельній сфері у місті Львові. У 2015 році добровольцем став на захист держави та виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до лав ЗСУ. Проходив військову службу у складі військової частини А4152 ЗСУ.	02024-06-1717 червня 2024	Похорон відбувся 20 червня 2024 у Львові. Залишилися мама й син .
18881		Романюк Петро	1982, селище Отинія. Служив водієм у 109 батальйоні 10 гірсько-штурмової бригади "Едельвейс".	02024-06-1717 червня 2024	Загинув на Бахмутському напрямку поблизу села Веселе Бахмутського району .
18882		Тучапаський Юрій	27.04.1989, 35 років, с. Монастирець Грабовецько-Дулібівської громади. Середню освіту здобув у Конюхівській СЗОШ І-ІІІ ст, згодом навчався у Стрийському ВПУ №34. Став на захист країни у березні 2022 року. Долучився до лав 65 батальйону територіальної оборони. Був старшим стрільцем-оператором.	02024-06-1717 червня 2024	Загинув під час виконання бойового завдання неподалік Стельмахівки Луганської області
18883		Федечко Володимир	с. Дмитровичі Яворівського району. Воював у складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс".	02024-06-1717 червня 2024	Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Стельмахівка Луганської області .
18884		Манжура Максим Олексійович («Британець»)	23.08.1998, с.Дорогинка, Фастівського району Київської області.	02024-06-1717 червня 2024	Загинув 17.06.24 в с.Нововодяне Луганської області
18885		Которов Денис Юрійович	11 січня 2004, м. Чернівці. Мав освіту програміста. В 20 років долучився до війська. Був солдатом військової частини А4638. Спочатку мав посаду в штабі, але він рвався в бій. Допомагав утримувати позиції та стримувати просування російських військових на Харківщині. Під час одного з виїздів на позиції в автомобіль бійців влучила ракета – тоді побратими хлопця загинули, а його самого відкинуло у воронку від снаряда й засипало землею. Там він пробув три дні.	02024-06-1717 червня 2024	Наприкінці травня отримав черепно-мозкову травму – в його голову прилетів уламок. День пробув у комі, а згодом його перевезли до лікарні у Києві, де зробили операцію: пересадили шкіру з голови на голову, щоб перекрити отвір й знерухомити уламок. Медики лікували його й виявили менінгіт: потрібно було викачувати рідину, зокрема з хребта. За кілька днів хвороба поширилася організмом: підвищилася температура до 42 градусів, а кров перестала живити мозок. Це спричинило зупинку серця та ще одну кому. Помер в лікарні. 20 червня 2024 похований на Алеї слави Центрального кладовища Чернівців .
18 червня
18900		Карпенюк Андрій	м. Коломия. Стрілець роти охорони	02024-06-1818 червня 2024	Військовослужбовці загинули 18 червня 2024 року внаслідок удару російського FPV-дрона на Харківському напрямку
18901		Черкас Віталій	м. Коломия. Стрілець-зенітник роти охорони	02024-06-1818 червня 2024	Військовослужбовці загинули 18 червня 2024 року внаслідок удару російського FPV-дрона на Харківському напрямку
18902		Макарчук Василь	м. Коломия. Кулеметник роти охорони	02024-06-1818 червня 2024	Військовослужбовці загинули 18 червня 2024 року внаслідок удару російського FPV-дрона на Харківському напрямку
18903